Малоінвазивна ендоскопічна хірургія щелепно - лицевої ділянки
В даний час частіше зустрічається ятрогенний механізм інфікування гайморової пазухи. Доля ятрогенного одонтогенного гаймориту в структурі одонтогенних гайморитів складає 56 - 90%. Ятрогенний одонтогенний гайморит, пов'язаний з видаленням зубів верхньої щелепи (ороантральні нориці і збережені корені) складає близько 50% всіх випадків одонтогенного гаймориту з ятрогенною етіологією.
Часто причиною захворювання явлються сторонні тіла, наприклад корені зубів, проштовхнуті в верхньощелепний синус при їх видаленні, пломбувальний матеріал, дентальні імплантати, що мігрували в гайморову пазуху.
Сторонні тіла в верхньощелепному синусі являють собою субстрат для росту грибкової мікрофлори і формування грибкового тіла гайморової пазухи - міцетоми.
Важливим фактором, що обумовлює виникнення і розвиток гайморитів, являється порушення дренажної фукції співустя верхньощелепного синусу, внаслідок обструкціїї остіомеатального комплексу, набряку слизової оболонки внаслідок запалення та ін.
Оптимальна лікувальна тактика при одонтогенних гайморитах включає в себе хірургічне усунення безпосередньої причини захворювання (закриття перфорації (ороантральної нориці), видалення стороннього тіла), проведення санації пазухи і обов'язкове відновлення нормального функціонування співустя верхньощелепної пазухи - санація остіомеатального комплексу.
Ендоскопічна хірургічна гайморотомія дозволяє мінімально травматично проводити хірургічне лікування одонтогенного та ятрогенного хронічного гаймориту, видаляти кісти гайморової пазухи, поліпи, сторонні тіла.
Малоінвазивна ендоскопічна хірургія щелепно - лицевої ділянки, в тому числі придаткових пазух носу, дозволяє також скоротити до мінімуму терміни перебування пацієнта в клініці (від 2 до 12 годин після операції), а також скоротити післяопераційний період і період відновлення після проведеного хірургічного лікування.
Ендоскопічна санація гайморових пазух та остіомеатального комплексу в Вінниці проводиться досвідченим щелепно - лицевим хіруругом з використанням новітнього медичного обладнаннся, а саме:
-
ендоскопічна відеокамера з монітором Stryker - одна з найкращих сучасних відеосистем глибокої чіткості та контрастності для малоінвазивної ендоскопічної хірургії щелепно - лицевої ділянки;
-
операційні ендоскопи Karl Storz та ін.
Одонтогенний гайморит - захворювання, що характеризується запаленням слизової оболонки верхньощелепної пазухи внаслідок патології зубів верхньої щелепи або ускладнень стоматологічних маніпуляцій. Одонтогенний гайморит займає від 10 до 40% випадків верхньощелепного синуситу.
Верхньощелепна пазуха межує з багатьма важливими анатомічними утвореннями, що обумовлює ризик виникнення ускладнень при нелікованості і запущеності процесу: пансинусит, періостит, остеомієлут верхньої щелепи, нориці, менінгоенцефаліту, абсцесу мозку та ін.
Причини виникнення одонтогенного гаймориту можна розділити на неятрогенні та ятрогенні. До неятрогенних причин відносять:
-
гострий або рецидив хронічного періодонтиту зубів верхньої щелепи;
-
радикулярну кісту, що нагноїлася;
-
остеомієліт верхньої щелепи;
-
ретиновані зуби верхньої щелепи,
-
поліпи та кісти гайморовї пазухи;
-
перелом передньої стінки гайморової пазухи та ін.
В результаті проведеного оперативного втручання вдалося досягнути усунення явищ гаймориту, відновлення пневматизації верхньощелепного синусу та відновлення остімеатального дренажу.
Клінічний випадок: Ятрогенний стоматогенний двосторонній риносинусит. Стороннє тіло верхньощелепного синусу.
Клінічний випадок: Ятрогенний одонтогенний гайморит. Ороантральна нориця.
Внаслідок невдало проведеної (іншим лікарем) стоматологічної операції - резекції верхівки кореня зуба верхньої щелепи, сформувалася ороантральна нориця і розвинувся ятрогенний одонтогенний гайморит.
Операція виконується ендоскопічно, тому у пацієнта немає вираженого больового та набрякового синдрому в післяопераційному періоді. Крім того, значно скорочується термін перебування пацієнта в клініці (від 2 до 10 годин після операці) та період відновлення після проведеного оперативного втручання.
Клінічний випадок: Ятрогенний одонтогенний гайморит. Стороннє тіло лівого верхньощелепного синусу.
Пацієнт звернувся зі скаргами на важкість і біль в ділянці верхньої щелепи зліва, неприємний запах з порожнини рота і носової порожнини, гнійні виділення, особливо на задній стінці глотки.
З анамнезу стало відомо, що 2 роки тому пацієнту видаляли зуб мудрості на верхній щелепі, при цьому пацієнт відчув провал в глубину щелепи і потрапляння повітря з роту в ніс і навпаки.
Лікування: хірургічне.
Проведена ендоскопічна санація верхньощелепної пазухи під наркозом.
Вже через 1 годину після операції пацієнт відмітив зникнення всіх симптомів, які турбували його протягом 2-х років.
Пацієнтка звернулася зі скаргами, характерними для двостороннього риносинуситу.
В анамнезі: чисельні проколи і курси антибіотикотерапії протягом місяців. В результаті пацієнтка була відправлена на травматичну радикальну гайморотомію.
Нами було запропоновано провести ендоскопічну операцію "Видалення стороннього тіла (в даному випадку пломбувального матеріалу) з верхньощелепного синусу з відновленням остіомеатального дренажа", що практично на 100% вирішує проблему і не калічить пацієнта, як радикальна гайморотомія.
Пацієнтка забула про свої проблеми і радіє життю.
